Як пекти просфори

prosphory

Дуже часто священики на парафіях стикаються з проблемою випікання просфор. Бо рідко десь у селах збереглась традиція цього мистецтва. Колишні просфорниці (просфорники) відійшли у вічність, а молоді вчитись цьому непростому вмінню не захотіли. І доводиться священику, чи його дружині самостійно вчитись цій справі.

Тому, маючи великий досвід випікання просфору хочу поділитись ним із кожним бажаючим освоїти це ремесло.

Наперед кажу, що, дотримуючись класичного рецепту і методики, всі компоненти даю, як-то кажуть “на око”. Це приходить із практикою ))

У чистий металевий (не алюмінієвий) посуд вливаємо трошки свяченої води (100-150 г), даємо до неї десь 0,5 кг муки (мука має бути вищого гатунку і дуже добра), даємо дрібку солі і заливаємо все кип”ятком, так, щоб утворилась така маса, як, скажімо, манна каша чи густа сметана. Від цього просфори мають стійкість до зацвітання і набувають солодкавого присмаку. Відставляємо, нехай вистигає.

Коли ця маса буде теплою (але не холодною) додаємо до неї дріжджі (10-15 г), розведені теплою водою (я даю дріджджі звичайні, пресовані, сухі не пробував, тому пропорцій не знаю). Все це вимішати, накрити чистим рушником і нехай стоїть годину в теплому місці, викисає. Після цього цю розчину добре вимішуєте з мукою. Власне тут я не можу сказати, скільки давати муки, бо вимішую тісто і додаю муку до тих пір, поки тісло не стане добре тугим, тугішим, ніж на вареники. Бо просфори мають бути дуже густо замішені, щоб не крошились і не дробились.

Коли тісто буде добре вимішене (а це біля години часу), відставляємо його знову на 40-60 хв. у тепле місце, щоб підростало, накривши рушником. Після цього тісло розтачуємо на стільниці на товщину десь 3 см. і вирізаємо як на пончики )) нижні частини просфори, розкладаємо їх окремо. Залишки тіста вимішуємо, і розтачуємо знову товщиною близько 3-4 мм і вирізаємо з нього верхні частини просфор по кількості низів. Тісто, що залишиться, можна спекти як літійну булочку ))) Верхи і низи розкласти на дошці і накрити вологим рушником. Нехай стоїть 20-30 хв.

Тоді робимо вже самі просфори. Беремо нижню частину, змащуємо її теплою водою, тоді на верхній частині просфори витискаємо печатку, змащуємо її знизу також теплою водою і складаємо дві частини разом (мокрим до мокрого), проколюємо голкою (або зубочисткою) хрестовидно просфору зі словами “Господи, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй мене грішного”, викладаємо їх на форму для випікання (бажано змащену справжнім воском) та випікаємо десь 20 хв. при температурі 200-220 градусів. Час випікання потрібно визначати самому, бо кожна духовка пече по-різному.

Коли вийняли з духовки, розкладаємо готові просфори у приготованому місці, накриваємо сухим рушником, тоді вологим, тоді знову сухим, і зверху – покривалом, щоб просфори дві години “відпочивали”.

Ось і все ))

Нехай допомагає Вам Господь!

 

Фото тут

 

 свящ. Назарій Лозинський