Встановлення Різдвяного посту, як і інших багатоденних постів, припадає на давні християнські часи. Уже з IV століття святий Амвросій Медіоланський і блаженний Августин згадують у своїх творах Різдвяний піст. У V столітті про давність Різдвяного посту писав святий Лев Великий, єпископ Римський.

28 листопада, в день пам’яті преподобного Паїсія Величковського та святих мучеників і сповідників Гурія, Самона і Авива розпочинається сорокаденний Різдвяниий піст, зимова Чотиридесятниця, яким Свята Матір Церква готує своїх вірних чад до зустрічі величного свята Різдва Христового.

У Священному Писанні є натяки на неправильне шанування ангелів. Лаодикійський Собор своїм 35 правилом засуджує "ангелолатрію". Все це продиктовано, ймовірно, надмірним поклонінням небесним силам, може бути, під впливом вчення гностиків про еони. Але до VIII століття вже визначається шанування архангелів Михаїла та Гавриїла.

Свята Православна Церква як турботлива Мати щодня молиться, як за живих, так і за померлих. Окрім щоденного поминання померлих в церковному році існують ще окремі дні, у які Церква по особливому поминає всіх від віку спочилих християн.

Ми православні християни молимося за померлих від самого заснування Церкви Христової. Але є християни, що належать до протестантських віросповідань, які відкидають молитви за померлих, посилаючись на те, що нібито в Біблії немає прямих вказівок на молитви за померлих. Протестантське віровчення є помилковим. Воно виникло лише в ХVІ ст. До цього часу всі Церкви на Сході і Заході завжди молились за померлих.

Церковне поминання спочилих. Про церковні свічки.

Самий простий, але дієвий вид жертви за спочилого - свічка, яка ставиться за його упокоєння «на канун». Канун - це чотирикутний стіл з мармуровою або металевою дошкою, на якій розташовані лунки для свічок. На кануні стоїть Розп'яття зі Спасителем і з предстоячими Пресвятою Богородицею і апостолом Іоанном Богословом.

В ніч з 31 жовтня на 1 листопада частина суспільства (в тому числі і українського) святкує «свято» Хелоуін (Helloween). Більшість шанувальників цього «свята» навіть і не знають історію його виникнення.

Дуже часто священики на парафіях стикаються з проблемою випікання просфор. Бо рідко десь у селах збереглась традиція цього мистецтва. Колишні просфорниці (просфорники) відійшли у вічність, а молоді вчитись цьому непростому вмінню не захотіли. І доводиться священику, чи його дружині самостійно вчитись цій справі.

На «Новому каналі» українського телебачення транслювалась програма під назвою «Кліматичні війни», в котрій надавались для перегляду унікальні відеосюжети про природні катастрофи та смертоносні для сучасного людства стихійні лиха.

Питання зовнішнього вигляду християнки постає важливим не лише в наш час серйозних випробовувань для християнської моралі, було воно актуальним і в перші століття християнства, коли вплив язичницького виховання ще залишав свій відбиток на вже християнізованому суспільстві.